Звернення Блаженнішого Любомира з нагоди призначення Апостольського адміністратора для єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині

Преосвященному Владиці Михаїлові (Микицею), єпископові-емеритові,
Преосвященному Владиці Святославові (Шевчуку), Апостольському адміністраторові,
всечеснішим та преподобним священнослужителям,
преподобним ченцям та черницям,
дорогим у Христі-Господі мирянам

Дорогі у Христі!

Цієї неділі, 30 травня 2010 року Божого, ми всі стаємо свідками продовження життя і розвитку української греко-католицької спільноти в Аргентині. Як можна не тішитися цією подією? Адже довший час наша спільнота в Аргентині не мала свого єпископа і упродовж перших десятиліть через великі труднощі, на жаль, втратила поважну кількість своїх членів. Лише із приходом першого Владики Андрія (Сапеляка) почалася нормальна організація церковного життя. Відтак, коли згаданий єпископ пішов на заслужений відпочинок, провід нашої Церкви перейняв Владика Михаїл (Микицей). Сьогодні хочемо сердечно подякувати обом єпископам за роки їх відданого служіння. Нехай милостивий Господь обдарує вас, дорогі Владики, міцним здоров’ям і многими благодатями.

Сьогодні провід нашої Церкви в Аргентині переходить до молодого Владики Святослава (Шевчука), який продовжить ланцюжок єпископів, які служать своїй Церкві. Ця подія є запевненням дальшого розвитку нашої церковної спільноти, і хоч, як згадано вище, початок був важким і невтішним, сьогодні можемо спокійно дивитися в майбутнє і вірити, що зможемо подолати різні небезпеки, які завжди чигають на Церкву.

Кілька років тому в Аргентині проходили засідання Постійного Синоду нашої Церкви. Відвідавши у той час різні громади в північній та центральній Аргентині, учасники Синоду побачили, що наша громада на цій землі є живою, має свої церкви, своїх священиків, своє молоде покоління. Це дуже важливо. Бо життя і розвиток Церкви — це не тільки завдання єпископа, за це несуть відповідальність і духовенство, і чернецтво, і миряни. Єпископ як провідник має велику силу тоді, коли всі члени спільноти разом із ним збираються навколо престолу, — коли стають у повному розумінні Церквою.

Тому сердечно вітаю вас, хоч би де ви зараз були: чи в катедральному соборі на урочистій Архиєрейській Літургії, чи у своїх парафіяльних храмах, — адже ви всі відчуваєте єдність, символом якої є єпископ, що його дає вам сам Господь. Старайтеся завжди бути із ним і підтримувати його. А Владиці Святославові бажаємо, щоб Господь дав йому силу та наснагу бути завжди близько до всіх вас.

Дорогі у Христі, тіштеся цим днем, а ми, хоч географічно далеко, молимося, щоб радість цього дня була завжди з вами.

Благословення Господнє на вас!

† ЛЮБОМИР