Лист Блаженнішого Любомира до духовенства УГКЦ на завершення президентських виборів

ЛИСТ

Блаженнішого Любомира

Всесвітліші, Високопреподобні Отці-душпастирі!

Закінчилася виборча кампанія — час великого випробування для всіх нас. Упродовж цього періоду ми закликали Вас, священиків, не встрявати в політичні справи, щоб не скомпроментувати Церкву і не втратити довіри з боку вірних. Ми дуже вдячні тим, хто дотримувався нашої Інструкції і не чинив нерозсудливих кроків.

Сьогодні офіційно й остаточно проголошено ім’я нового Президента України. Та, крім особи провідника нашої держави і гаранта її Конституції, виборчий процес, який ми всі так важко пережили, відкрив нам щось несподіване серед того загального напруження та душевного потрясіння — неймовірну позитивну силу, з допомогою якої людям вдалося відстояти свої права. Ця сила особлива тим, що вона не спричинила насилля, руйнації, а, навпаки, зродила бажання чинити добро. Вона аж ніяк не була революцією з властивою їй жорстокістю.

Дорогі Отці, перед нами наші вірні — той добрий народ, готовий чинити добро. Крім здорового, справедливого, щирого патріотичного політичного проводу, на створення якого в особі Президента п. Віктора Ющенка сподіваємося, нашим вірним треба допомогти і підтримати їх у належному скеруванні їхньої позитивної енергії, особливо на рівні щоденного, місцевого, церковного та громадського життя. Адже існує реальна небезпека згасання тієї політичної сили або через людей, які чекають, щоб всі їхні життєві проблеми були розв’язані високими посадовцями, або через тих, хто не знає, як використати свою енергію на власне добро та користь інших людей.

Тому звертаюся до Вас з проханням, щоб Ви були не тільки добрими душпастирями, духовними провідниками, а й активними громадськими діячами. Це потреба сьогодення. Але вона далеко не є новою в історії Української Греко-Католицької Церкви. Те, що в західних областях України, незважаючи на займанщини, наш народ зумів зберегти свою релігійну та національну свідомість, утримав своє культурне, освітнє, економічне життя на високому рівні, було значною мірою заслугою Ваших попередників у священичому служінні, які попри сумлінне виконання своїх пастирських обов’язків виявляли громадську активність. Закликаю Вас наслідувати їх. Допомагайте своєму народові, давайте мудрі поради, заохочуйте їх до добра, підтримуйте їх у ньому.

Коли будете відвідувати своїх вірних з йорданською водою, залишіть їм мій лист до них. І будьте для них справжніми отцями.

Благословення Господнє на Вас!

† ЛЮБОМИР

Львів, 10 січня 2005 року