Лист-співчуття Блаженнішого Святослава з приводу відходу до вічності владики Річарда (Семінака)
Лист-співчуття Блаженнішого Святослава
з приводу відходу до вічності владики Річарда (Семінака)
Високопреосвященному Митрополиту Стефанові (Сороці),
всесвітлішим, всечеснішим отцям, преподобним сестрам,
дорогим у скорботі вірним Чиказької єпархії
Слава Ісусу Христу!
Із великим сумом сприйняв я звістку про те, що після важкої довготривалої хвороби відійшов по вічну нагороду до нашого Господа Ісуса Христа єпископ Чиказької єпархії Річард (Семінак). Від свого імені, від імені Синоду Єпископів УГКЦ і всіх людей доброї волі хочу висловити співчуття та запевнення наших молитов у наміренні новопреставленого.
Сьогодні із сумом духовенство, монашество та вірні Чиказької єпархії молитовно прощаються зі своїм духовним пастирем, який зумів прикладом свого життя і служіння показати кожному із вас правдивий образ милосердного Отця. Багато отців єпархії через святительські руки владики сподобились одержати найбільший дар — священство. Для духовенства єпархії владика Річард старався бути добрим, відкритим та уважним до його потреб. Для вірних єпархії він був справжнім духовним батьком, який докладав зусиль для їхнього утвердження у вірі. Покійний завжди був відкритий на зв’язок із матірною Церквою в Україні, допомагаючи відроджувати зруйновані після правління тоталітарної системи як храми людських душ, так і храми як місця зустрічі боголюбивого люду. Був постійним й активним учасником Синоду Єпископів нашої Церкви.
Сьогодні владика Річард промовляє до нас свою останню проповідь словами апостола Павла: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг — віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу» (2 Тим. 4, 7). Цими словами він закликає кожного з нас докладати зусиль у своєму служінні й духовному житті, щоб удостоїтись і бути гідним небесної нагороди, приготовленої для кожного, хто вірить в Ісуса Христа.
Відхід владики Річарда приніс сум і пустку у ваші серця, бо для багатьох із вас він був дуже близьким у життєвих турботах та радостях. Але хай віра в те, що ви одержали ще одного небесного покровителя й заступника перед Престолом Господнім, потішить кожного із вас.
Віддаємо душу новопреставленого Владики в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: «Несказанної слави Твоєї сподоби, Христе, того, що до Тебе переставився, де є житло тих, які веселяться, і Голос чистої радости».
З молитвою,