Лист-співчуття Глави УГКЦ з приводу смерті Богдана Гаврилишина

Лист-співчуття Глави УГКЦ
з приводу смерті Богдана Гаврилишина

Слава Ісусу Христу!

Із сумом сприйняв я звістку про відхід до нашого Господа Ісуса Христа по вічну нагороду вашого дорогого чоловіка, батька і дідуся — пана Богдана Гаврилишина. Від себе особисто та від імені Синоду Єпископів УГКЦ хочу висловити всім вам співчуття та запевнення в молитвах у наміренні спочилого.

Декілька днів тому я особисто вітав пана Богдана з днем народження. Величний ювілей — 90-річчя! На це святкування прийшли сотні людей, зокрема вдячна молодь. Ми були свідками того, що може зробити людина, яка вірить у Бога і живе для України.

Сьогодні покійний словами праведного Симеона промовляє до кожного з нас: «Нині можеш відпустити слугу Твого, Владико, в мирі, бо побачили очі мої спасення Твоє!» Для України цим спасенням, що його постійно бачили очі Богдана Дмитровича, була невтомна віра в Бога та наше молоде покоління, яке, збагатившись його творчим доробком, склало найважливіший іспит — бути громадянами незалежної Держави.

Протягом свого життя, яке не завжди було легким і мирним, пан Богдан не тільки очікував кращих часів, а й, докладаючи жертовних зусиль, зумів створити й розвинути проекти, котрі принесли стократні плоди, і цим він заслужив собі вдячність у всьому світі. Із переставленням такої людини в минуле відходить епоха велетнів духу та інтелектуальної праці, залишивши для прийдешніх поколінь величезні надбання, зрозуміти і сприйняти які зможе лише той, хто ставить віру в Бога, моральні цінності, працю для блага людини набагато вище від своїх меркантильних інтересів.

Через смерть пана Богдана осиротіла не тільки ваша родина, а й уся наша Держава, яка сьогодні із сумом прощається зі своїм відданим сином. Та, як віруючі люди, ми повинні радіти, бо, уповаючи на Боже милосердя, надіємося, що Господь підготував для новопреставленого набагато більше, ніж він міг осягнути тут, на землі. Віддаємо його душу в руки милосердного Бога та благаємо про відпущення його гріхів і дарування вічного життя!

Сотвори, Господи, вічну пам’ять новопреставленому рабу Божому Богданові та осели його в місці світлому і квітучому, звідки втекла усяка болізнь і печаль…

З молитвою