Декрет проголошення владики Ігоря Ранці єпархіальним єпископом єпархії Святого Володимира Великого в Парижі

ДЕКРЕТ

проголошення владики Ігоря Ранці
єпархіальним єпископом єпархії Святого Володимира Великого в Парижі

Вих. ВА 25/303

На славу Святої, Єдиносущної, Животворчої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на благо довіреного нам Божого люду. Амінь

Божою милістю і в повному сопричасті
з Римським Апостольським престолом

СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

Дорогому в Христі братові нашому
преосвященному владиці
Ігореві Ранці

Мир Вам у Господі!

Про діяльність українських греко-католиків на терені нинішньої єпархії Святого Володимира Великого відомо від середини XIX століття. Початковий етап їх канонічної організації завершив митрополит Андрей Шептицький, призначивши 25 серпня 1938 року Божого отця Якова Перрідона ректором новоутвореної Української католицької місії Франції з осідком у Парижі.

Чотири роки по тому стараннями отця Якова та за сприяння архидієцезії Парижу місії було передано храм у центрі французької столиці, який 9 травня 1943 року Божого було освячено на честь святого Володимира Великого. Цей храм згодом став катедральним, а пізніше дав назву нинішній єпархії.

21 листопада 1946 року Божого Апостольська столиця надала владиці Іванові Бучку статус апостольського візитатора українців Західної Європи. Згодом владика Іван поділив територію своєї душпастирської відповідальності на вікаріати, одним з яких став Генеральний вікаріат Франції.

16 червня 1954 року Божого українські греко-католики Франції ненадовго ввійшли до створеного папою Пієм XII Ординаріату східних католиків Франції, перебуваючи під ієрархічною опікою архиєпископа Парижу Моріса кардинала Фельтена.

Вже за шість років, 22 липня 1960 року Божого, святий папа Іван XXIII буллою «Aeterni Pastoris» створив Апостольський екзархат для українців візантійського обряду Франції. Першим екзархом він іменував отця Володимира Маланчука, ЗНІ, єпископську хіротонію якому уділив 19 лютого 1961 року Божого у Вінніпезі, у Канаді, тамтешній митрополит Максим Германюк.

27 листопада 1982 року Божого святий папа Іван Павло ІІ іменував апостольським екзархом отця Михайла Гринчишина, ЗНІ, єпископську хіротонію якому уділив наш попередник патріарх Йосиф Сліпий у соборі Святої Софії в Римі 30 січня 1983 року Божого. Тоді ж до екзархату було приєднано Бельгію, Нідерланди, Люксембург та Швейцарію.

21 липня 2012 року Божого папа Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ та іменував отця Бориса Ґудзяка, ректора Українського католицького університету, наступним екзархом. Єпископську хіротонію ми йому уділили 26 серпня 2012 року Божого в соборі Святого Юра у Львові, а чин інтронізації звершили 2 грудня того самого року в соборі Паризької Богоматері.

Взявши до уваги клопотання Синоду Єпископів УГКЦ, усі обставини та добро боголюбивого люду, 19 січня 2013 року Божого папа Венедикт XVI буллою «In beati Petri Sede» підніс Апостольський екзархат у Франції до статусу єпархії під назвою «Єпархія Святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду» та іменував єпархіальним єпископом владику Бориса, який понад шість років ревно трудився для розвитку й утвердження нової єпархії, за що ми складаємо йому велику подяку.

18 лютого 2019 року Божого, після перенесення згаданого вище першого єпарха на митрополичий престол у Філадельфії, папа Франциск іменував апостольським адміністратором владику Гліба Лончину, вислуженого єпископа єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, який продовжив духовно опікуватися вакантною єпархією Святого Володимира Великого в Парижі протягом майже семи років.

За роки свого становлення єпархія Святого Володимира Великого зросла чисельно у своїх вірних, для яких було засновано нові парафії та душпастирства, збагатилася багатьма новими священнослужителями та богопосвяченими особами, примножуючи щедрі Божі дари. За це все хай буде наша вдячність милосердному Богові!

Після гідного служіння Ваших попередників настає новий етап розвитку цієї єпархії, який довірено Вам, достойний наш брате Ігорю! З огляду на вакантність єпископського осідку та потреби наших вірних, Синод Єпископів УГКЦ обрав, а Святіший Отець Лев XIV іменував Вас єпископом єпархії Святого Володимира Великого з осідком у Парижі. Повідомлення про це було подане до загального відома 1 жовтня 2025 року Божого.

Задля слави Божої та спасіння боголюбивого люду ми, владою нам даною, відповідно до кан. 81 і 86, § 2 Кодексу канонів Східних Церков,

представляємо та проголошуємо Вас
єпархіальним єпископом єпархії Святого Володимира Великого в Парижі
для українців візантійського обряду.

Закликаємо Вас, згідно з повчанням Апостола народів, щоб Ви були «бездоганним, гостинним, добролюбивим, мудрим, справедливим, благочестивим, стриманим, який дотримується правдивої науки згідно з навчанням… здібним наставляти в здоровій науці та й супротивників переконувати» (Тит. 1, 7–9).

Ви долучаєтеся до грона владик єпархії Святого Володимира Великого в Парижі, яка має свою величну історію. Збережіть, продовжте і примножте їхню працю.

Водночас Ви покликані здійснювати своє служіння відповідно до Кодексу канонів Східних Церков і Канонів партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви. Пригадуємо Вам святий обов’язок бути вірним членом Синоду Єпископів УГКЦ і згідно з приписами права на кожний заклик Отця і Глави Церкви брати в ньому участь. Закликаємо Вас берегти і утверджувати віру та віддано працювати для наших вірних і спасіння їхніх душ.

Ви приймаєте це служіння в той час, коли на нашій Батьківщині триває кривава, загарбницька війна, яка принесла не тільки численні руйнування, загибель мирного населення, а й велику хвилю вимушеної міграції. Сотні тисяч українців у пошуках безпеки опинилися на терені єпархії Святого Володимира Великого. Будьте готові з батьківською любов’ю послужити всім, хто постраждав від цієї війни.

Прохаємо вірних єпархії Святого Володимира Великого прийняти свого єпархіального єпископа з пошаною і любов’ю. Хай духовенство виявляє супроти Вас належний послух у служінні Богові, Церкві та своєму народові, щоб ширилося Слово Христової істини в цій місцевій Церкві на славу Святої, Єдиносущної, Животворчої і Нероздільної Тройці — Отця, і Сина, і Святого Духа.

Разом зі всіма єпископами Української Греко-Католицької Церкви вимолюємо в Господа для Вас, дорогий наш співбрате в церковному служінні, Божих благодатей, потрібних для належного виконання покладених на Вас обов’язків та для завершення у святості Вашої душі.

Благословення Господнє на Вас, дорогий брате в Христі!

† СВЯТОСЛАВ

о. Микола Сулима,
канцлер Курії
Верховного Архиєпископа УГКЦ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого отця нашого Григорія,
єпископа Неокесарійського, чудотворця,
17 листопада 2025 року Божого