Постанови Сто четвертої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

18 листопада 2026 року

ПОСТАНОВИ

Сто четвертої сесії
Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні,

13–14 листопада 2026 року Божого, Львів

1. Висловити вдячність Патріаршій комісії у справах монашества УГКЦ та Радам вищих настоятелів за активну діяльність, напрацьовані ініціативи й проєкти, спрямовані на вдосконалення особистісного формування членів спільнот богопосвяченого життя, подолання наявних викликів і заповнення прогалин у виховному процесі.

2. Висловити вдячність усім богопосвяченим особам і монашим спільнотам УГКЦ за активну участь у житті Церкви та віддане служіння, особливо під час війни.

3. Задля вдосконалення процесу формації членів спільнот богопосвяченого життя:

І. На всеукраїнському рівні

А. Доручити Патріаршій комісії у справах монашества УГКЦ та Радам вищих настоятелів:

1) розробити загальні орієнтири формування особистості (Ratio Formationis) для чернечих спільнот богопосвяченого життя в Україні, беручи до уваги актуальні духовні, суспільні, демографічні та культурні зміни, зменшення кількості покликань, наслідки війни й трансформацію ціннісних орієнтирів дітей та молоді;

2) сприяти чернечим спільнотам богопосвяченого життя в розробленні та оновленні власних програм початкової чернечої формації відповідно до загальних орієнтирів (Ratio Formationis), зберігаючи належну увагу до власної харизми, духовності, традицій і приписів канонічного права. З цією метою сформувати групу досвідчених і належно підготовлених осіб для надання відповідної методичної та практичної допомоги;

3) беручи до уваги постанову № 11. І.11 Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року про заснування інституту формації, передбачити в його програмі врахування таких особливостей молоді, як обізнаність із сучасними технологіями, відкритість до нових знань, чутливість до суспільних викликів і прагнення автентичності;

4) при Школі духовного проводу на базі духовно-психологічної порадні «Гармонія душі» організувати спеціалізований напрям духовно-психологічного супроводу членів спільнот богопосвяченого життя із залученням кваліфікованих духівників і фахових психологів. Передбачити один день на тиждень для надання відповідних консультацій тільки богопосвяченим особам. Подбати про належну організаційну та фінансову підтримку діяльності цього напряму.

Г. Заохотити вищих настоятелів інститутів богопосвяченого життя створювати належні умови для постійного духовного зростання, інтелектуального розвитку та вдосконалення професійних навичок вихователів (форматорів), а також забезпечувати їхню активну участь у формаційних програмах, навчальних заходах і зустрічах, організованих Патріаршою комісією у справах монашества УГКЦ та Радами вищих настоятелів.

ІІ. На єпархіальному рівні:

А. Просити єпархіальних єпископів:

1) поглиблювати співпрацю зі спільнотами богопосвяченого життя, сприяти належному розвитку богопосвяченого стану у своїх єпархіях та екзархатах, підтримувати формаційні й апостольські ініціативи цих спільнот;

2) укладати угоди про співпрацю з вищими настоятелями спільнот богопосвяченого життя, якщо такі ще не укладено, а також переглядати й оновлювати вже наявні угоди, беручи до уваги харизму, ідентичність, власне право та особливості апостольського служіння кожної чернечої спільноти. Передбачати в таких угодах, зокрема, сприяння участі членів у програмах початкової та постійної формації.

Б. Доручити синкелам у справах монашества:

1) забезпечувати проведення зібрань Ради місцевих настоятелів щонайменше двічі на рік для обговорення та впровадження рішень Синодів Єпископів УГКЦ, спільного осмислення викликів сучасної культури й впливу постмодерних світоглядних тенденцій, а також обговорення питань прийняття та практичного переживання євангельських рад і чернечих обітів;

2) спільно з Радою місцевих настоятелів та Єпархіальною молодіжною комісією планувати й організовувати спільні виховні, духовні та молодіжні заходи, спрямовані на глибше розуміння потреб сучасної молодої людини;

3) заохочувати місцевих настоятелів до здійснення відповідального духовного проводу на засадах батьківства;

4) сприяти впровадженню практик делегування повноважень, якщо це передбачено партикулярним правом відповідного інституту, та активному залученню членів спільнот до процесу прийняття рішень. Звертати увагу на дотримання цих принципів під час проведення канонічних і пастирських візитацій;

5) у співпраці з єпархіальними душпастирськими радами, якщо такі створено, сприяти поглибленню знань духовенства та мирян про харизму, духовність і місію спільнот богопосвяченого життя, які присутні на території єпархії;

6) дбати про належне узгодження апостольської діяльності членів спільнот богопосвяченого життя з вимогами чернечої дисципліни, власним характером і специфічною метою відповідних інститутів. Доручаючи ченцям і черницям апостольські завдання та єпархіальні обов’язки, дотримуватися приписів кан. 415, § 3 ККСЦ;

7) сприяти започаткуванню спеціалізованих програм психологічного супроводу, спрямованих на підтримку та відновлення ментального здоров’я членів спільнот богопосвяченого життя.

ІІІ. На рівні місцевих спільнот та настоятелів

А. Вищим і місцевим настоятелям спільнот богопосвяченого життя:

1) плекати модель спільнотного життя як невід’ємної частини спільного духовного й аскетичного шляху, спрямованого до уподібнення Христові, задля усвідомлення рівної гідності богопосвяченого покликання та відповідальності за спільне втілення власної харизми;

2) продовжити перехід від адміністративно-контрольної моделі управління до моделі відповідального духовного проводу, делегування повноважень, співвідповідальності та належного залучення членів спільноти до вирішення питань спільнотного життя;

3) протидіяти проявам індивідуалізму та формалізму у спільнотному житті, плекати чесноти смирення, братерства та сестринства;

4) дбати про те, щоб участь у спільній молитві, духовних вправах, формаційних програмах і процесі особистого формування була невід’ємною складовою життя богопосвяченої особи, а не другорядним обов’язком серед численних зовнішніх занять;

5) створювати належні умови для духовного супроводу членів своєї чернечої спільноти, роз’яснюючи його значення та важливість для духовного зростання;

6) заохочувати членів спільноти до регулярного спілкування з духовними провідниками, призначеними для супроводу чернечої спільноти, забезпечуючи кожному свободу вибору духовного провідника та дотримання належної конфіденційності під час такого спілкування.

4. Затвердити Типовий статут колегії єпархіальних радників УГКЦ.

5. Взяти до уваги звіт про діяльність Відділу у справах душпастирства в пенітенціарній системі України Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.

6. Взяти до уваги інформацію про місію і діяльність Українського католицького університету.

7. Сто п’яту сесію Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні провести в січні 2027 року Божого у Львові.

Ці постанови набирають чинності 1 грудня 2026 року Божого

Голова Синоду: Блаженніший Святослав

Дивіться також