Звернення Блаженнішого Любомира до вірних, які здійснюють прощі до великих відпустових місць, Богородичних святинь і чудотворних ікон
ЗВЕРНЕННЯ
Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького,
Дорогі у Христі!
Звертаюся з проханням до Преосвященних Владик і достойних проповідників, щоб вони, перш ніж почнуть свою празничну проповідь, прочитали це моє невелике слово до вас.
Сердечно бажаю привітати з нагоди празника Пресвятої Богородиці, нашої Небесної Матері, усіх вас, хоч би де ви зараз були: в Зарваниці, Гошеві, Уневі, Галичі чи в іншому святому місці, — та подякувати вам з глибини душі за те, що ви не пошкодували часу і зусиль, щоб привітати нашу Небесну Матір у тих місцях, в яких особливо проявилася Її материнська опіка над побожним народом.
Живемо у важкі, бурхливі часи — розгублені, знеохочені, стривожені… Нас можна сьогодні порівняти з дітьми, які опинилися у темному приміщенні, чи побачили страшного звіра, чи побили коліна, чи обдерли руки в гострому чагарнику. Що в таких ситуаціях ми, будучи дітьми, робили? Озиралися довкола, шукаючи маму, бо лише вона так ніжно і любо вміла пригорнути й потішити нас, вирішити наші дитячі проблеми, незалежно від того, чи ми були їх винуватцями.
Прийшовши нині до стіп тої Матері, яку нам подарував сам Господь, зі своїми болями, страхами і проблемами, звернімося до Неї з дитинною простотою і повною довірою, що нас захистить Її материнська рука, Її заступництво перед Небесним Отцем.
Вітаючи вас у цей празник, я щиро переконаний, що всі ви повернетесь додому духовно скріплені, певні опіки нашої Небесної Матері — Непорочної Діви Марії. Справді, світ, в якому живемо, виглядає сьогодні непривітним і жорстоким, але нехай нас підбадьорюють слова тропаря празника, який ми щойно відспівали: У родженні дівство зберегла Ти, в успінні ж світу не залишила, бо Ти, Богородице, перейшла до життя, бувши Матір’ю Життя, і молитвами своїми визволяєш від смерти душі наші.
† ЛЮБОМИР
Київ, 28 серпня 2009 року Божого