Звернення Синоду Єпископів УГКЦ до захисників Батьківщини 2015 року

ЗВЕРНЕННЯ

Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
до захисників Батьківщини 2015 року

Дорогі наші захисники! Сьогодні ви, долаючи тугу розлуки з найріднішими, труднощі військового побуту, постійну загрозу власному життю, гнітючі спомини непоправних втрат, незламно, із синівською любов’ю до рідної землі стоїте на захисті свободи і життя своїх дітей, дружин і кожного громадянина України.

В окопах фронту, у військових шпиталях, на полігонах та в місцях бойового злагодження ви втілюєте і захищаєте нашу гідність та свободу, що їх дав нам Господь Бог. Своєю мужністю — усупереч гіркому смаку розчарувань, буревіїв сумнівів і тривоги — ви надихаєте мільйони українців і викликаєте захоплення в усього світу. Господь наш Ісус Христос навчає своїх дітей: «Немає більшої любові за ту, коли хто життя своє кладе за друзів своїх (Євангеліє від Івана, 15, 13)». Сьогодні ви, українські воїни, своїм життям і жертвою воплочуєте ці слова.

Вам, захисникам українського народу, ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які зібралися на Синоді в Івано-Франківську, висловлюємо велике визнання за героїзм, жертовність і патріотизм. Ми дякуємо вам від імені наших вірних з усіх країн українського поселення та міжнародної спільноти друзів України.

Сьогодні кожна небайдужа людина запитує себе: коли в Україні настане мир? Справедливо, що українське суспільство, прагнучи миру і спокою в нашій державі, надіється на військо. Однак не можна перекладати тільки на ваші плечі захист миру в нашій державі і ніхто не сміє за вашими спинами ховатися. Ми всі повинні відчувати відповідальність за благо нашої країни, у кожного з нас має бути свій блокпост, на якому ми — у власний спосіб — наближатимемо очікуваний мир на рідній землі.

Дорогі воїни, запевняємо вас, що ми з вами і що й надалі будемо вас підтримувати!

Під час Божественної Літургії на різних континентах ми щодня молимося за мир, «за все військо», «за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх». Крім того, наші вірні щодня о 21.00 приватно підносять свої прохання до Господа за мир і тих, хто стоїть на його сторожі. У наших єпархіях і екзархатах триває піст у намірі закінчення війни та Божого благословення для українського народу. Ми молимося також за навернення напасників і наших ворогів.

Молитва поєднується з ділами милосердя. Капелани, волонтери, люди доброї волі з усього світу єднаються з вами, щоб своїми добрими ділами та пожертвами допомогти вам переносити труднощі служіння. Саме через їхні руки та жертовні серця ви отримуєте свідчення того, що ви не самі, що ми з вами і що ваша місія є справою всього українського народу і міжнародної спільноти.

Чим керуєтеся ви, наші бійці, чим керуються лікарі, волонтери, капелани, так віддано захищаючи Україну, попри всі внутрішні негаразди? Звісно любов’ю до Батьківщини та вірою в перемогу, яка приходить через хрест! Скільки ж то патріотів уже рясно полили своєю кров’ю поле правди з вірою в те, що їхня жертва не буде змарнована. «Істинно, істинно кажу вам: пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе», — твердить наш Божественний Учитель (Євангеліє від Івана, 12, 24). Ми схиляємо голову в молитві за ваших загиблих побратимів і за всі жертви цієї жорстокої війни. Водночас закликаємо всіх до всебічної підтримки та солідарності з родинами загиблих.

Дорогі в Христі! Поруч із вами ці нелегкі часи переживають ваші священики—капелани. Спасибі вам, що споруджуєте каплиці і престоли для богослужінь. Зворушливі спільні молитви, щирі сповіді, участь у Святих Тайнах, споминання полеглих побратимів — усе це є джерелом великої духовної сили і наснаги до боротьби. У місцях дислокації ви стараєтеся встановити хрест — видимий знак Розп’ятої за нас Божої Любові, видимий знак перемоги. Коли споглядаємо цей хрест, то хочеться сказати словами святого апостола Павла: «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (1 Послання до коринтян, 15, 55).

Дорогі наші захисники! Ми розуміємо, що трагічні події збройної агресії проти нашої Батьківщини залишають незатерті рани на душі й тілі нашого народу. Проте, як люди віри, надіємося на Господа та на перемогу Його силою і Його благодаттю, яких для вас вимолюємо. Сьогодні ми єдині, ми небайдужі, бо в Бозі ми сильні! Той, хто смертю смерть подолав, може все! Господь — наша радість, наше зцілення, наша перемога.

Дорогі воїни Божої правди і справедливості, Господь — з вами! Тримайтеся Його міцно і не дозволяйте, щоб зло подолало вас. Разом з усією Україною просимо вас: повертайтеся додому живими і не залишайтеся душею на війні! Нехай не ослабне ваша віра в нашу спільну перемогу, — остаточну перемогу Божої правди й любові!

Віддаємо всіх вас під материнський покров Пресвятої Богородиці та молимося за вас повсякчасно, щоб благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і причастя Святого Духа були завжди з усіма вами!

Від імені Синоду Єпископів УГКЦ

† СВЯТОСЛАВ

Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви