Статут Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви

27 жовтня 2023 року

СТАТУТ

Патріаршого Собору
Української Греко-Католицької Церкви

Додаток до Декрету Вих. ВА 23/277

Преамбула

Патріарший Собор Української Греко-Католицької Церкви є дорадчим зібранням, яке об’єднує єпископат, духовенство, богопосвячених осіб і мирян усієї Церкви. Ця помісна Церква, хоча і розпорошена по всьому світі, продовжує давню традицію соборного діяння Київської Церкви.

Собор, який створює необхідний духовний простір для досвіду живого сопричастя представників УГКЦ від єпархій та екзархатів з усього світу, проводить свої сесійні зустрічі принаймні один раз на п’ять років для того, щоб поставити в центрі уваги всієї Церкви певні завдання, які стосуються збереження її властивої природи та місії в різноманітних культурах сьогодення в різних країнах. Сесійні теми, які стосуються різних сторін життя Церкви, сприяють взаємному обміну ідей, досвіду та духовних дарів (пор. I Кор. 12, 4. 28; Еф. 4, 11).

Глава I
Мета, завдання та компетенція

Артикул 1. Патріарший Собор Української Греко-Католицької Церкви (далі Собор) — це дорадче зібрання всієї Церкви, яке допомагає Отцеві і Главі УГКЦ та Синодові Єпископів у погоджуванні справ більшої ваги, особливо для визначення/упорядкування форм і способів апостольства, а також церковної дисципліни, відповідно до обставин часу, зважаючи на загальне добро власної Церкви (пор. кан. 140 Кодексу канонів Східних Церков, ККСЦ). Собор є форумом для обговорення і вираження думок та побажань у дусі християнської свободи та відповідальності.

Артикул 2. Собор діє під проводом Отця і Глави УГКЦ.

Артикул 3. Завдання Собору:

  1. аналізувати та визначати основні напрямки діяльності Церкви в усіх сферах життя своїх вірних;
  2. пропонувати Синоду Єпископів УГКЦ можливі шляхи вирішення різноманітних питань Церкви та її вірних;
  3. відчитувати знаки часу для постійної євангелізації світу;
  4. проводити пошук засобів для кращої інтеграції Церкви в сучасному суспільстві.

Артикул 4. Собор здійснює свою діяльність відповідно до ККСЦ, Канонів партикулярного права, декретів і вказівок Отця і Глави УГКЦ та цього Статуту.

Глава II
Визначення теми чергової сесії Собору

Артикул 5. Усі вірні УГКЦ можуть пропонувати через місцевих ієрархів теми для обговорення на Патріаршому Соборі (пор. кан. 144, § 1 ККСЦ).

Артикул 6. Теми для порядку денного визначає Отець і Глава УГКЦ за 15 місяців до початку Собору, хіба що до того часу це зробив Синод Єпископів.

Артикул 7. Визначені теми не можна змінювати, коли до початку першого пленарного засідання залишається 12 місяців.

Глава III
Підготовка Собору

Артикул 8. Для належної підготовки сесій Собору Отець і Глава УГКЦ своїм декретом створює секретаріат Собору і затверджує його персональний склад.

Артикул 9. Завдання секретаріату:

  1. опрацювати механізм підготовки та його проведення;
  2. сформулювати гасло Собору;
  3. підготувати програму Собору щодо її змісту та визначити компетентних доповідачів;
  4. запропонувати склад фінансової та ревізійної комісії для належного фінансового забезпечення Собору;
  5. за потреби голова секретаріату може запросити до праці помічників, відповідних експертів, створити оргкомітет і координаційне бюро.

Артикул 10. Усі напрацювання секретаріату його голова подає на розгляд і затвердження Отцеві і Главі УГКЦ.

Артикул 11. Не пізніше ніж за три місяці після завершення Собору його секретаріат зобов’язаний подати на одну з найближчих сесій Постійного Синоду звіт про результати роботи Собору та фінансовий звіт.

Артикул 12. Результати Собору розглядаються на найближчому Синоді Єпископів.

Глава IV
Скликання

Артикул 13. Собор скликає Отець і Глава УГКЦ принаймні один раз на 5 років.

Артикул 14. Скликання Собору оголошується в офіційному друкованому органі УГКЦ не пізніше ніж за 15 місяців до дня його відкриття.

Артикул 15. Собор може бути також скликаний Отцем і Главою УГКЦ, коли він вважає це за необхідне чи доцільне, однак за згодою Постійного Синоду або Синоду Єпископів УГКЦ.

Артикул 16. Скликання Собору, про який мова в артикулі 15, відбувається не швидше ніж за три місяці від моменту оголошення в офіційному друкованому органі УГКЦ.

Глава V
Делегати Собору

Артикул 17. На Собор повинні бути скликані:

  1. єпархіальні єпископи, інші місцеві ієрархи УГКЦ і титулярні єпископи;
  2. генеральні настоятелі інститутів богопосвяченого життя та настоятелі монастирів свого права;
  3. ректори католицьких університетів, академій, інститутів, а також декани факультетів богослов’я чи канонічного права;
  4. ректори вищих семінарій;
  5. з кожної єпархії та кожного екзархату — один із пресвітерів, бажано парафіяльний священник; якщо в єпархії є більше ніж 100 пресвітерів, то можна делегувати ще одного пресвітера; один із ченців або членів товариств спільного життя подібних до чернечих, які мають осідок у цій єпархії чи цьому екзархаті; двоє активних мирян — один чоловік і одна жінка. Усіх їх призначає єпархіальний єпископ, однак стосовно членів чернечого інституту або товариств спільного життя подібних до чернечих потрібна згода компетентного настоятеля;
  6. по два делегати з кожної країни, де немає структур УГКЦ, зокрема: де призначені священники для душпастирського служіння вірним УГКЦ — один священник і один мирянин; де немає призначених священників для душпастирського служіння вірним УГКЦ — двоє мирян.

Артикул 18. Зважаючи на тематику Патріаршого Собору, Отець і Глава УГКЦ своїм декретом може визначити інше число делегатів.

Артикул 19. Єпархіальний єпископ є відповідальним за участь делегатів зі своєї єпархії чи свого екзархату в Соборі, тому зобов’язаний:

  1. широко інформувати вірних про Собор і організувати обговорення соборних тем;
  2. у період підготовки до Собору постаратися провести Єпархіальний собор на визначену тему. Рішення останнього потрібно надіслати до секретаріату Собору не пізніше ніж за три місяці до початку його проведення;
  3. організувати молитовну підготовку вірних своєї єпархії;
  4. надіслати до секретаріату Собору імена та адреси делегатів від єпархії не пізніше ніж за чотири місяці до початку Собору.

Артикул 20. Усі, кого слід скликати на Собор, повинні брати участь у ньому, хіба що важлива причина перешкоджає цьому. У разі відсутності вони повинні заздалегідь повідомити про це Отця і Главу УГКЦ. Однак єпархіальний єпископ може відправити замість себе уповноваженого.

Глава VI
Колегіальні органи Собору

Артикул 21. Для забезпечення належного перебігу Собору на початку першого пленарного засідання формується президія Собору, до складу якої входять: Отець і Глава УГКЦ, як голова, його заступник і секретар Собору.

Артикул 22. До обов’язків членів президії належить організація пленарних засідань Собору.

Артикул 23. Особа, яка головує на Соборі:

  1. відкриває та закриває пленарні засідань Собору, головує на них, стежить за дотриманням порядку денного та регламенту виступів;
  2. надає слово в порядку зголошення, позбавляє слова, якщо виступ не стосується предмету обговорення;
  3. позачергово надає слово делегатам, які виступають із пропозицією;
  4. оголошує результати голосування.

Артикул 24. Заступника голови президії Собору призначає Отець і Глава УГКЦ з числа єпископів УГКЦ.

Артикул 25. Секретаря Собору призначає Отець і Глава УГКЦ. Секретар формує секретаріат, який допомагає йому в роботі Собору. Під час пленарних засідань секретар Собору забезпечує ведення протоколу засідання, який повинен містити:

  1. список присутніх учасників Собору;
  2. порядок денний;
  3. опис перебігу Собору із зазначенням прізвищ промовців/доповідачів, змісту внесених пропозицій і результатів голосування щодо кожної пропозиції;
  4. тексти звітів, подані Соборові;
  5. як додатки — протоколи комісій і груп, створених Собором.

Артикул 26. Укладений протокол Собору підписують голова і секретар. Із змістом протоколу можуть ознайомитися у секретаріаті всі делегати Собору.

Артикул 27. На Соборі можуть створюватися різні колегіальні органи, комісії, групи.

Артикул 28. У групах здійснюється обговорення запропонованих тем і пропозицій. Пропозиції повинні бути сформульовані й записані керівниками груп чітко і зрозуміло, із дотриманням форми: «пропонуємо…», «заохочуємо…», «вважаємо за доцільне…», «просимо…», «висловлюємо занепокоєння…» тощо.

Артикул 29. Керівники груп подають до секретаріату розроблені пропозиції. Пропозиції керівників груп повинні вноситися в письмовій формі та бути чітко сформульованими.

Артикул 30. Секретаріат Собору опрацьовує пропозиції. Його завданням є зібрати всі пропозиції в один документ, уникаючи повторень чи неточностей. Обговорення змісту пропозицій належить до компетенції секретаріату.

Артикул 31. Секретаріат може відхилити пропозицію, якщо вона:

  1. не стосується тематики Собору;
  2. не стосується обговорюваного аспекту.

Артикул 32. Групові пропозиції на пленарному засіданні відбуваються так:

  1. керівник групи звітує про роботу своєї групи перед Собором і подає пропозиції до секретаріату;
  2. секретаріат Собору враховує пропозиції груп під час формулювання кінцевого документа Собору.

Артикул 33. Свої міркування може висловити кожен делегат після того, як той, хто головує на засіданні, надасть йому слово:

  1. репліки з місць не протоколюються і на них не дають відповідей;
  2. у разі надмірної активності делегата, який перешкоджає роботі Собору, особа, яка головує на Соборі, після двох попереджень може позбавити делегата права брати участь у засіданні;
  3. особа, яка головує, надає слово за встановленим порядком;
  4. делегат має право висловлювати свої думки, вносити пропозиції або чітко сформулювати доповнення до пропозиції, виступаючи стисло, до трьох хвилин;
  5. якщо делегат зауважив, що подана ним пропозиція не потрапила до рішень Собору, то він має право дізнатися, чому її не розглядали.

Артикул 34. На голосування виносяться тільки ті пропозиції, які подає секретаріат:

  1. якщо пропозиція не набрала «50 % +» голосів, то її знімають, і жодна з поправок до цієї пропозиції не виноситься на голосування;
  2. якщо пропозиція набрала «50 % +» голосів, тоді голосуються поправки за чергою їх подання;
  3. поправка приймається, якщо вона набрала «50 % +» голосів;
  4. якщо попередня і наступна поправки суперечать одна одній, то голосування «за» щодо першої поправки знімає з голосування наступну поправку (хіба що делегат наполягатиме і зможе пояснити, у який спосіб наступна поправка доповнюватиме і не заперечуватиме попередню).

Артикул 35. Для підрахунку голосів секретаріат Собору визначає двох або більше рахівників.

Артикул 36. Перебіг обговорення і голосування пропозицій та доповнень, із зазначенням суті виступу та всіх доповнень до кожної пропозиції, вносяться до протоколу. Секретаріат Собору перед засіданням підготовляє текст пропозицій, який має бути в особи, яка головує, і секретаря Собору.

Артикул 37. Протоколи голосувань зберігаються в архіві секретаріату Собору.

Артикул 38. Якщо голосів «за» і «проти» щодо певної пропозиції є порівну, то додається п’ять хвилин на її обговорення та проводиться повторне голосування.

Артикул 39. Для кожного голосування обов’язковою є повна форма: «за», «проти», «утримався».

Артикул 40. Після прийняття всіх пропозицій у першому читанні секретаріат Собору групує їх за розглянутими аспектами певного питання.

Глава VII
Гості та спостерігачі Собору

Артикул 41. Отець і Глава УГКЦ може запросити на Собор:

  1. осіб з іншої Церкви свого права;
  2. спостерігачів з некатолицьких Церков або церковних спільнот, щоб заохочувати та сприяти екуменічному порозумінню і співпраці;
  3. інших осіб, участь яких вважатиме корисною для Церкви.

Артикул 42. Гості та спостерігачі не можуть брати участі в голосуванні на Соборі.

Глава VIII
Акти Собору

Артикул 43. Питання, що відкрито обговорюються, та рішення, які прийняті на Соборі, можуть поширюватися і стати відомими для вірних через засоби масової інформації лише після офіційного опублікування актів Собору.

Артикул 44. Акти Собору має право публікувати тільки Отець і Глава УГКЦ.

Артикул 45. Рішення, схвалене Собором, може набути сили закону, якщо воно затверджене Синодом Єпископів і проголошене Отцем і Главою УГКЦ.

Артикул 46. Усі акти Собору передаються після його завершення до архіву Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ (або архіву Патріаршої курії).

Глава IX
Мова Собору

Артикул 47. Офіційною мовою Собору є українська мова. Усі документи друкуються українською та за потреби іншими мовами.

Глава X
Фінансування

Артикул 48. Фінансувати Собор зобов’язані всі єпархіальні єпископи, вищі настоятелі інститутів богопосвяченого життя УГКЦ у розмірі й терміні, визначеними Синодом Єпископів УГКЦ.

Артикул 49. Фінансова комісія секретаріату формує бюджет Собору та подає його на затвердження Синодові Єпископів. Комісія пропонує Синодові механізм фінансування потреб Собору.

Глава XI
Прикінцеві положення

Артикул 50. Після завершення Собору його секретаріат продовжує свою роботу до наступної сесії Собору, хіба що Отець і Глава УГКЦ вирішить щось інше.

Артикул 51. § 1. Статут Патріаршого Собору має бути ухвалений Синодом Єпископів УГКЦ.

§ 2. Статут Патріаршого Собору набирає чинності після його проголошення Отцем і Главою УГКЦ.

Артикул 52. Зміни і доповнення до Статуту вносить Синод Єпископів або Отець і Глава УГКЦ. Вони набувають чинності після проголошення Отцем і Главою УГКЦ.

Пов’язані документи

Дивіться також