Звернення Синоду Єпископів УГКЦ 2004 року до монаших чинів і згромаджень

ЗВЕРНЕННЯ

Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви
до монаших чинів і згромаджень
в Україні та на поселеннях

Високопреподобні і Преподобні Отці,
Брати і Сестри у монашестві!

Мир Вам у Господі!

Українська Греко-Католицька Церква вже понад десятиліття втішається свободою на рідній землі. З часом виходу нашої Церкви з підпілля розпочали відкрите діяльне життя і монаші чини та згромадження, які зуміли зберегти у важкі часи не тільки своє існування, й свою духовність. Вони активно включилися у працю на духовній ниві нашого народу. За межами України греко-католицьке монашество перебувало в інакшому становищі: монахи і монахині були активною духовною силою. Та і на матірних землях, і на поселеннях монашество відіграло велику роль в історії нашої Церкви минулих століть.

Бажаємо звернутися до Вас з коротким словом заохочення і подяки від членів Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Ми свідомі того, що богопосвячені особи є духовною провідною ланкою не тільки нашої Церкви, а й Вселенської, монашество якої відзначається великою місійною ревністю і запалом духу. Однак не можемо недооцінювати ролі традиційного монашества в житті Церкви. Як нагадує Святіший Отець Іван Павло ІІ, ті, хто покликаний до такого посвяченого життя, повинні його плекати.

Другий Ватиканський Собор ставить перед богопосвяченими особами завдання об’являти Христа на землі, котрий благословляє хворих, молиться, проповідує, піклується про дітей та різного роду опущених. Ви повинні гідно жити, щоб свято реалізувати монаші обіти та постійно відповідати на спеціальне покликання, дане Вам Небесним Отцем. На Вас покладені великі сподівання як в Україні, так і за її межами, особливо тепер, коли наша Церква на поселеннях поповнилася новою хвилею емігрантів, а на рідній землі поширилася у Центральні та Східні її частини.

Зважаючи на виклики нашого часу, просимо Вас переглянути свій дотеперішній спосіб життя і свої харизми та активно включитися у відродження духовності нашого народу, особливо на тих теренах, які були визначені під час Першої сесії Собору монашества, і де є найбільші духовні потреби.

Дякуємо Вам за Вашу активну участь в катехизації Божого народу та заохочуємо до більшої праці з молоддю. Закликаємо взяти участь у проголошеному Році Пресвятої Євхаристії.

Монаший Собор, який відбувся у вересні цього року, вказав нашій Церкві, що Ви є живою силою та визначив напрямки Ваших дій. Учасники Синоду закликають Вас ще більше активізувати свою діяльність та поглиблювали молитовне життя, відповідаючи на слова Ісуса Христа: «Ідіть і зробіть учнями всі народи» (Мт. 28, 19).

Хай Господь благословить Вас усіх своїми щедрими дарами!

Від імені Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

† ЛЮБОМИР

Дано у Львові,
при Архикатедральному соборі Святого Юра
14 жовтня 2004 року Божого