Регламент Патріаршого Собору УГКЦ

РЕГЛАМЕНТ
Патріаршого Собору
Української Греко-Католицької Церкви

Додаток до Декрету Вих. ВА 23/278

Глава І.
Вступні положення

Артикул 1. Регламент Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви (далі — Регламент) описує та регулює практичні питання, пов’язані з підготовкою та проведенням сесії Патріаршого Собору. Він узгоджується зі Статутом Патріаршого Собору, Кодексом канонів Східних Церков (ККСЦ), Канонами партикулярного права, декретами та офіційними розпорядженнями Отця і Глави УГКЦ.

Артикул 2. Патріарший Собор Української Греко-Католицької Церкви (далі — Собор) як дорадчий орган УГКЦ покликаний допомагати Отцю і Главі УГКЦ і Синодові Єпископів. Він здійснює свою діяльність відповідно до ККСЦ, Канонів партикулярного права, Статуту Патріаршого Собору, декретів та розпоряджень Отця і Глави УГКЦ.

Артикул 3. Під термінами «сесія Собору», «соборна сесія» у цьому Регламенті мається на увазі чергове (яке здійснюється раз на п’ять років) або позачергове зібрання Собору, скликане згідно з нормами права. Значення інших термінів пояснене в цьому Регламенті та в загальному чи партикулярному праві.

Глава ІІ.
Діяльність секретаріату сесії Собору

Артикул 4. Персональний склад секретаріату Собору затверджує Отець і Глава УГКЦ.

Артикул 5. До секретаріату Собору можуть бути іменовані священнослужителі, богопосвячені особи та миряни, які відзначаються організаторськими здібностями та/або є фахівцями й експертами з питань, які розглядатимуться Собором.

Артикул 6. Секретаріат Собору складається із секретаря Собору та двох його заступників, які є керівниками організаційної та тематичної секцій.

Артикул 7. Секретаря сесії Собору іменує Отець і Глава УГКЦ, порадившись із Синодом Єпископів УГКЦ.

Артикул 8. Отець і Глава УГКЦ з поважної причини може змінити секретаря Собору, дотримуючись норм про втрату уряду.

Артикул 9. Отець і Глава УГКЦ за поданням секретаря Собору іменує заступників секретаря Собору — керівників організаційної та тематичної секцій.

Артикул 10. Секретар Собору за погодженням із Отцем і Главою УГКЦ іменує і звільняє співробітників організаційної та тематичної секцій.

Артикул 11. Секретаріат Собору готує для затвердження Отцем і Главою УГКЦ розклад пленарних та секційних засідань; дбає, щоб делегати були завчасно повідомлені про місце і розклад соборних засідань, забезпечені необхідними для роботи матеріалами та проживанням і харчуванням; готує і подає на затвердження Синодом Єпископів бюджет Собору та фінансовий і описовий звіт про його перебіг.

Артикул 12. Завданням організаційної секції Секретаріату є вирішувати практичні питання, пов’язані з перебігом Собору: отримання імен та адресів делегатів, доповідачів, персоналу, гостей і спостерігачів, а також їх повідомлення, реєстрацію та забезпечення транспортом, проживанням і харчуванням на час проведення Собору; облаштування залів засідань; забезпечення технічними пристроями та друкованими матеріалами; протоколювання засідань та фіксація голосувань; забезпечення перекладу нарад і матеріалів Собору; публікацію матеріалів Собору; полагодження інших організаційних питань.

Артикул 13. Завдання тематичної секції секретаріату — підготувати і супроводжувати розгляд на Соборі питань порядку денного, а також пропонувати єпархіальним єпископам тематику і порядок денний Єпархіальних соборів для кращої підготовки чергової сесії Собору. Тематична секція добирає компетентних доповідачів на Соборі, модераторів і секретарів секційних гуртків; належним чином готує необхідні для делегатів тематичні матеріали, які своєчасно мають бути надіслані делегатам Собору; забезпечує експертний супровід сесії Собору; редагує соборові резолюції та готує до публікації матеріали Собору; пропонує компетентній церковній владі кроки, які мають бути здійснені для втілення соборних резолюцій; виконує інші завдання, пов’язані з фаховим супроводом тематичної складової Собору.

Артикул 14. Усі напрацювання секретаріату секретар Собору подає на розгляд Отцеві і Главі УГКЦ.

Глава ІІІ.
Процедури перед сесією Собору

Артикул 15. Щоб уся повнота УГКЦ якнайкраще підготувалася до сесії Собору, секретаріат створює можливості для всецерковного обговорення питань, які розглядатимуться на Соборі. Для цього потрібно заздалегідь надіслати різним церковним структурам та інституціям теми для роздумів; поради та вказівки для їх опрацювання; анкети та опитувальники тощо. Це належить організувати таким чином, щоб делегати Собору, попередньо взявши участь у конференціях, семінарах, Єпархіальних соборах й інших заходах на запропоновані теми, органічно представляли на Соборі думку церковної структури (інституції), яка їх делегує.

Артикул 16. Не пізніше ніж за 60 днів до початку засідань секретаріат надсилає особам, які згідно зі Статутом Собору є делегатами Собору, такі робочі матеріали: лист, у якому нагадує дату і місце проведення Собору; розклад роботи; порядок денний; матеріали, які безпосередньо пов’язані з порядком денним; імена доповідачів та співдоповідачів; тексти доповідей та співдоповідей (по змозі); цей Регламент; формуляр делегата, який має містити запитання про дату та спосіб прибуття і від’їзду делегата, про робочі мови, яким делегат віддає перевагу, про особливі потреби делегата (алергії, фізіологічні особливості, переклад тощо), а також повідомлення про речі, які необхідно взяти із собою, зокрема про колір риз для священнослужителів, про кошти, які має внести делегат за свою участь у Соборі, та інші практичні питання, пов’язані з проведенням Собору.

Артикул 17. Порядок денний Собору — це детальний перелік питань, які розглядатиме Собор.

Артикул 18. Порядок денний визначає Отець і Глава за згодою Синоду Єпископів УГКЦ. Пропозиції щодо переліку питань для розгляду на Соборі може подавати кожен вірний УГКЦ.

Артикул 19. Затверджений порядок денний не змінюється, однак більшістю голосів делегатів Собору і за затвердженням Отця і Глави УГКЦ до нього можуть бути додані питання для розгляду в розділі «Різне», для чого виділяється час на останньому пленарному засідання сесії Собору.

Артикул 20. Розклад роботи — це детальний план засідань та інших заходів на час сесії Собору, у якому вказується дата, час і місце проведення кожного заходу Собору.

Артикул 21. Зміни в розкладі роботи сесії Собору затверджує особа, яка головує.

Артикул 22. Пропозиції стосовно змін у розкладі роботи сесії Собору затверджуються більшістю делегатів Собору, присутніх на засіданні.

Артикул 23. Секретаріат, враховуючи специфіку порядку денного Собору, подає на затвердження Отця і Глави УГКЦ кандидатури доповідачів, співдоповідачів, експертів, спостерігачів і гостей Собору.

Перебіг сесії Собору

1. Загальні норми

Артикул 24. Завданням Собору є розглянути порядок денний, зокрема:

• доповіді, запитання до доповідачів і відповіді на них;
• виступи делегатів;
• консультації експертів;
• обговорення та вивчення питань на пленарних та секційних засіданнях;
• формування документів, пропозицій і резолюцій та голосування за них.

Робочі органи Собору

Артикул 25. Робочими органами Собору є: президія, секретаріат, лічильна комісія, робочі групи (комісії).

Артикул 26. До складу президії сесії входять: Отець і Глава УГКЦ, призначений ним заступник та секретар Собору.

Артикул 27. Головує на Соборі Отець і Глава УГКЦ або призначений ним заступник.

Артикул 28. Президія сесії Собору стежить за порядком під час пленарних засідань, організовує роботу Собору під час пленарних засідань.

Артикул 29. На першому пленарному засіданні формується лічильна комісія. Кандидатури членів лічильної комісії пропонує секретаріат Собору з розрахунку один член лічильної комісії на 50 делегатів Собору та затверджують делегати. Завданням лічильної комісії є підраховувати голоси, встановлюючи результати голосувань. Подані лічильною комісією результати голосування оголошує особа, яка головує на пленарному засіданні Собору.

Артикул 30. На першому пленарному засіданні президія оголошує сформовані робочі групи і комісії сесії Собору та їх персональний склад. За потреби впродовж роботи сесії Собору можуть бути сформовані нові робочі групи і комісії.

Реєстрація

Артикул 31. Реєстрація делегатів Собору здійснюється впродовж доби перед початком першого пленарного засідання.

Артикул 32. Під час реєстрації делегатові вручається мандат — документ, встановленого секретаріатом зразка, що підтверджує статус делегата Собору з усіма правами й обов’язками, які з цим пов’язані, а також папку з робочими та інформаційними матеріалами сесії Собору.

Артикул 33. Під час реєстрації делегат Собору висловлює свої побажання стосовно членства в робочих групах (комісіях) Собору, заповнюючи відповідні анкети.

Артикул 34. Загальні дані про кількість присутніх делегатів Собору оголошує секретар Собору на першому пленарному засіданні.

Артикул 35. На початку першого пленарного засідання встановлюється кворум на голосування впродовж сесії Собору.

Розміщення делегатів, спостерігачів та гостей

Артикул 36. Порядок розміщення делегатів Собору, експертів, гостей, спостерігачів та інших присутніх у залі засідань осіб визначає секретаріат Собору.

Артикул 37. На кожному засіданні особа, яка головує, повідомляє делегатів Собору про присутність на засіданні спостерігачів і гостей відповідно до порядку їх прибуття на сесію Собору.

Артикул 38. Присутність спостерігачів і гостей на окремих засіданнях Собору може бути обмеженою за рішенням президії, яка, якщо вважає за потрібне, запитує з цього приводу думку делегатів.

Молитовний супровід

Артикул 39. Завдання Собору — відчитати знаки і діяння Святого Духа в конкретних історичних обставинах, у яких перебуває УГКЦ, тому важливою складовою соборного діяння є молитва.

Артикул 40. Розклад Собору повинен включати щоденну Божественну Літургію, богослужіння Часу, інші богослужіння і літургійні молитви, а також час на особисту молитву делегатів.

Артикул 41. Сесія Собору розпочинається урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолює Отець і Глава УГКЦ.

Артикул 42. Пленарні засідання розпочинаються молитвою до Святого Духа («Царю Небесний»), а завершуються молитвою до Пресвятої Богородиці («Достойно є воістину» або іншою — відповідно до літургійного періоду). Секційні засідання також розпочинаються та завершуються молитвами.

Артикул 43. Після молитви на першому пленарному засіданні два наймолодші делегати Собору урочисто вносять до зали засідань Євангеліє (символ Христа-Учителя) і разом із запаленою лампадкою розміщують на почесному видному місці.

Культурно-пізнавальна складова

Артикул 44. Важливою частиною соборного діяння, крім молитовної та дискусійно-консультативної складових, є пізнавальний елемент.

Артикул 45. У розкладі роботи сесії Собору секретаріат передбачає заходи, покликані допомогти делегатам краще пізнати питання порядку денного та ознайомитися з культурними особливостями регіону, у якому відбувається сесія Собору.

Артикул 46. Ці заходи (поїздки, вечори, концерти, перегляд виставок, вистав, фільмів та інше) мають органічно вплітатися в розклад засідань Собору, не перевантажуючи делегатів. Їх варто планувати так, щоб секретаріат та інші органи Собору мали змогу опрацювати підготовані делегатами матеріали й акти та підготуватися до наступних соборних діянь.

Мова та медійний супровід

Артикул 47. Офіційною мовою Собору є українська мова.

Артикул 48. Якщо доповідач чи промовець не володіє українською мовою, він має право виступати іншою мовою. Про свій намір послуговуватися іншою мовою він заздалегідь повідомляє секретаріат Собору, який забезпечує переклад його виступу українською мовою.

Артикул 49. Якщо делегат не володіє українською мовою, то перед сесією Собору має попросити Секретаріат забезпечити йому переклад.

Артикул 50. Секретаріат Собору забезпечує аудіо- та/або відеозапис пленарних засідань. У разі потреби здійснюється аудіо- чи відеозапис секційних засідань.

Артикул 51. Робота сесії Собору може висвітлюватися акредитованими при ньому засобами масової інформації у спосіб, визначений секретаріатом. Акредитацією ЗМІ займається організаційна секція секретаріату. З поважних причин Секретаріат може відмовити в акредитації.

Артикул 52. Для взаємодії із ЗМІ та повідомлення вірних УГКЦ і громадськості про підготовку та перебіг сесії Собору секретаріат може створити у своєму складі пресслужбу. До представлення соборних діянь можуть залучатися визначені секретаріатом делегати Собору та інші особи.

2. Пленарні засідання

Артикул 53. Пленарні засідання сесії Собору відбуваються за участю всіх делегатів Собору.

Артикул 54. Пленарне засідання сесії Собору відкривається і проводиться, якщо на ньому присутні 2/3 делегатів Собору. Окрім загальної реєстрації делегатів, яка відбувається перед відкриттям сесії Собору, за необхідності перед пленарним засіданням здійснюється реєстрація делегатів з метою встановлення кворуму. За потреби на початку пленарного засідання особа, яка головує, повідомляє делегатів Собору про кількість зареєстрованих делегатів.

Артикул 55. Якщо відкриття пленарного засідання неможливе у зв’язку з відсутністю кворуму, особа, яка головує, відкладає початок засідання. Якщо кворуму не вдається осягнути, рішення щодо цієї ситуації приймає Отець і Глава УГКЦ.

Артикул 56. Особа, яка головує на пленарному засіданні:

• відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви;
• надає слово для доповідей, виступів, реплік, оголошень, запитань тощо;
• робить офіційні повідомлення, а також необхідні оголошення;
• оголошує перелік осіб, які записалися для виступу;
• створює рівні можливості делегатам для участі в обговоренні питань;
• забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
• вживає заходів для підтримання порядку на засіданні;
• має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
• ставить питання та пропозиції на голосування, оголошує його результати;
• здійснює інші повноваження, передбачені цим Регламентом.

Артикул 57. Питання порядку денного розглядаються в тій послідовності, у якій їх включено до порядку денного та відповідно до часу, передбаченого на їх представлення і розгляд.

Артикул 58. Перед закриттям останнього засідання робочого дня особа, яка головує, оголошує порядок денний на наступний день та інші повідомлення.

2.1. Прийняття рішень, голосування

Артикул 59. Рішення на Соборі приймаються шляхом голосування.

Артикул 60. Участь у голосуванні беруть лише делегати сесії Собору.

Артикул 61. Голосування може бути відкритим або, якщо за це висловилося бодай 1/5 присутніх на засіданні делегатів Собору чи за рішенням особа, яка головує, таємним.

Артикул 62. За рішенням секретаріату, за умови забезпечення належної конфіденційності та дотримання встановлених цим Регламентом принципів і правил, може застосовуватися електронна система підрахунку голосів, функціонування якої забезпечує секретаріат Собору, а контроль над нею — лічильна комісія.

Артикул 63. Рішення приймаються абсолютною більшістю голосів делегатів, присутніх на сесії Собору, якщо право не передбачає чогось іншого.

Відкрите голосування

Артикул 64. Якщо не застосовується електронна система підрахунку голосів, то відкрите голосування відбувається в залі засідань сесії Собору шляхом підняття делегатом свого мандата; за рішенням Секретаріату для полегшення обрахунку голосів голосування може відбуватися за допомогою підняття карток різного кольору, які виготовляє Секретаріат. Лічильна комісія рахує подані голоси і повідомляє особу, яка головує на засіданні.

Артикул 65. Голосування відбувається трьома етапами. Кожний із них починається з того, що особа, яка головує, оголошує проєкт рішення. На першому етапі делегати висловлюються «за» пропоноване рішення, на другому — «проти» пропонованого рішення, на третьому — ті, хто утримуються.

Артикул 66. У разі застосування електронної системи підрахунку голосів вона повинна бути влаштована так, щоб можна було зафіксувати кількість голосів делегатів «за», «проти» і «утримався» стосовно пропонованого рішення.

Артикул 67. Перед кожним голосуванням особа, яка головує, формулює зміст пропозиції, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень з боку присутніх делегатів, пропонує провести голосування щодо нього.

Артикул 68. Після закінчення голосування особа, яка головує, оголошує його результати і прийняте рішення.

Артикул 69. Після оголошення початку голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

Таємне голосування

Артикул 70. Якщо голосування має бути таємним, особа, яка головує, повідомляє про це делегатів, а лічильна комісія у співпраці із секретаріатом Собору перед початком голосування забезпечує всі необхідні умови для дотримання визначеної процедури та додержання таємності голосування.

Артикул 71. Таємне голосування відбувається шляхом подання бюлетенів. Бюлетені для таємного голосування виготовляються в кількості, що відповідає фактичному числу делегатів, під контролем лічильної комісії за встановленою секретаріатом Собору формою. Бюлетені для таємного голосування повинні бути позначені як такі, бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не мають містити жодних позначок.

Артикул 72. Таємне голосування проводиться в залі пленарних засідань або в іншому приміщенні для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені відповідної позначки напроти варіанту відповіді або іншого запису в бюлетені, що висловлює думку делегата. Заповнений бюлетень кидають у передбачену для цього скриньку, так щоб запевнити повну конфіденційність волевиявлення делегата.

Артикул 73. Результати таємного голосування встановлює лічильна комісія та передає їх особі, яка головує, для оголошення перед делегатами сесії Собору.

Артикул 74. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, ті, у яких підтримано дві пропозиції одночасно, а також ті, у яких неможливо з’ясувати волевиявлення делегата. Пропозиції, додатково вписані в бюлетені під час підрахунку голосів не беруться до уваги, а такий бюлетень вважається недійсним. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, усі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться повторне голосування щодо цього питання.

Артикул 75. У певних випадках, за рішенням президії, для таємного голосування може застосуватися електронна система підрахунку голосів. Ця система має бути влаштована так, щоб можна було забезпечити анонімність волевиявлення та зафіксувати кількість голосів делегатів «за», «проти» і «утримався» стосовно пропонованого проєкту рішення.

Пропозиції і поправки

Артикул 76. На голосування виносяться тільки ті пропозиції, які подані через секретаріат.

Артикул 77. Під час голосування за пропозиції потрібно враховувати таке:

• якщо пропозиція не набрала «50 % +1» голосів, то вона знімається, і жодна з поправок до цієї пропозиції не виноситься на голосування;
• якщо пропозиція набрала «50 %+1» голосів, то голосуються поправки за порядком їх подання;
• поправка приймається, якщо набирає «50 % +1» голос;
• якщо попередня і наступна поправки виключають одна одну, то голосування «за» щодо першої поправки знімає з голосування наступну поправку (хіба що делегат наполягатиме і зможе пояснити, у який спосіб наступна поправка доповнюватиме і не заперечуватиме попередню).

Артикул 78. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, особа, яка головує на засіданні, послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень, переходить до голосування кожної пропозиції чи поправки окремо.

Артикул 79. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Артикул 80. Документи, пропозиції або проєкти рішень чи інших актів Собору, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими.

2.2. Порядок виступів, питання, обговорення

Артикул 81. Дотримуючись розкладу роботи, особа, яка головує, модерує порядок обговорення питань, час для запитань, відповідей і виступів делегатів, стежить за дотриманням тривалості виступів згідно з Регламентом і, якщо потрібно, за згодою присутніх приймає рішення про скорочення або збільшення часу для обговорення.

Артикул 82. Доповідачі, делегати, експерти, спостерігачі чи гості Собору можуть брати слово на пленарних засіданнях лише за дозволом особи, яка головує. Особа, яка головує, дотримуючись Регламенту, надає слово делегатам із дотриманням принципу черговості та справедливості.

Артикул 83. Час, який надається для доповіді, становить від 30 до 40 хвилин, для співдоповіді — від 10 до 15 хвилин, для заключного слова доповідача після обговорення — до 5 хвилин. Тим, хто виступає під час обговорення, надається до 3 хвилин; для виступів у «Різному» — 5 хвилин; для відповідей на запитання — 3 хвилини.

Артикул 84. Доповіді, співдоповіді, виступи, заяви виголошуються з трибуни. Запитання можна задавати з місця.

Артикул 85. Якщо особа, яка головує на засіданні, не представила промовця, той коротко представляється на початку виступу сам, називаючи своє ім’я, прізвище та інституцію, яка його делегувала на Собор.

Артикул 86. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Письмові запитання оголошують члени президії; слово для усних запитань надає особа, яка головує.

Артикул 87. Якщо список охочих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу особа, яка головує, оголошує припинення обговорення.

Артикул 88. Делегат або група делегатів можуть подати в письмовій формі до секретаріату Собору свою думку стосовно обговорюваних питань або пропозиції щодо резолюцій Собору. Особа, яка головує, або секретар Собору оголошує думки та пропозиції у відведений у розкладі час.

Артикул 89. Делегати та експерти в будь-який час у ході обговорення резолюції, пропозиції чи іншого рішення можуть порушити питання про їх неприйнятність, скерувавши свої зауваження до президії чи секретаріату Собору. Це може бути зроблено, якщо:

• ці резолюції, пропозиції чи інші рішення не відповідають загальному канонічному праву та партикулярному праву УГКЦ;
• вони не відповідають Вчительському уряду Церкви та церковній спадщині і традиції УГКЦ;
• їх прийняття не належить до компетенції Собору.

2.3. Протоколювання засідань

Артикул 90. Секретаріат Собору забезпечує протоколювання засідань сесії Собору.

Артикул 91. У протоколі пленарного засідання сесії Собору зазначаються: дата, час і місце проведення засідання, кількість делегатів, присутніх на засіданні; імена доповідачів і промовців; питання порядку денного, винесені на розгляд; прізвища особи, яка головує на засіданні, і тих, хто виступав; перебіг засідання та короткий зміст кожного виступу, усі винесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення.

Артикул 92. Як додатки, до протоколу вносяться тексти доповідей, співдоповідей, виступів, запитань, відповідей, невиголошених виступів делегатів, пропозиції делегатів, подані у письмовій формі в ході сесії Собору тощо. Відповідні тексти, довершені з погляду змісту і мовної форми, доповідачі та промовці повинні передати до секретаріату в день їх виголошення або в крайньому разі наступного дня.

Артикул 93. Протоколи засідань Собору підписують голова і секретар.

3. Секційні засідання, робочі групи (комісії)

Артикул 94. Робочі групи (комісії) створюються з числа делегатів сесії Собору з метою детальнішого аналізу та обговорення питань порядку денного.

Артикул 95. Склад робочих груп (комісій) формує секретаріат Собору відповідно до завдань, які повинні виконати ці робочі групи. При цьому враховуються бажання і пропозиції самих делегатів, а також пропорційність представництва, мовно-регіональне походження, вікова пропорційність, освіта членів групи тощо. Склад робочих груп і комісій сесії Собору затверджує президія.

Артикул 96. Кількість членів однієї робочої групи не повинна перевищувати 1/10 загальної кількості делегатів Собору.

Артикул 97. Якщо хтось із делегатів бажає змінити групу, то має подати в перерві між засіданнями відповідне прохання до секретаріату, який повинен вчасно розглянути цей запит. Заохочується, щоб делегати в дусі співпраці приймали рішення секретаріату щодо персонального заповнення робочих груп.

Артикул 98. Робочі групи працюють у режимі секційних засідань, час проведення яких визначається розкладом сесії Собору і не може збігатися із пленарними засіданнями.

Артикул 99. Секретаріат Собору, залежно від специфіки порядку денного, вибирає спосіб проведення секційних засідань, які можуть бути організовані за однією із двох схем:

• робочі групи обговорюють кожне запропоноване до розгляду на їх засіданнях питання і формують бачення проблематики, зауваження та пропозиції до резолюцій і заключних документів Собору з подальшим представленням їх на пленарному засіданні Собору;
• для опрацювання якогось питання порядку денного сесії Собору формується окрема робоча група (комісія), яка його ґрунтовно вивчає, обговорює і подає свої висновки секретаріату для представлення на пленарному засіданні Собору.

Артикул 100. Президія Собору визначає модератора, секретаря та асесора робочої групи.

Артикул 101. Секретаріат Собору попередньо інструктує модераторів, секретарів та асесорів робочих груп, надаючи їм поради і вказівки стосовно кращої організації секційних засідань з метою осягнення оптимальних результатів.

Артикул 102. Під час засідання робочої групи доповіді не виголошуються, а її члени обговорюють питання, запропоновані секретаріатом Собору до обговорення в такому форматі. Для цього модератор почергово надає слово кожному члену робочої групи для висловлення своєї думки стосовно якогось питання, винесеного на розгляд (не більше ніж 3 хвилини).

Артикул 103. За потреби рішення робочої групи приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів членів групи. Підрахунок голосів проводить асесор. Результати голосування оголошує модератор.

Артикул 104. Секретар веде протокол засідання робочої групи, у якому зазначаються: дата, час і місце проведення засідання, список делегатів, присутніх на засіданні; питання порядку денного, винесене на розгляд; прізвища модератора, секретаря, асесора і тих, хто виступав; усі внесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення. До протоколу секційного засідання як додаток можуть бути долучені тексти виступів (навіть невиголошених). Одразу після засідання модератор зобов’язаний передати належним чином опрацьований протокол та висновки робочої групи секретаріатові Собору.

Артикул 105. На пленарному засіданні модератор або секретар робочої групи (комісії) представляє результати її роботи всім делегатам сесії Собору. Після обговорення і голосувань на пленарних засіданнях напрацювання робочих груп (комісій) можуть бути внесені до заключних документів Собору.

Артикул 106. Повноваження робочих груп закінчуються разом із закриттям сесії Собору.

4. Опрацювання заключних документів, пропозицій, резолюцій та інших актів сесії Собору

Артикул 107. Секретаріат Собору готує до голосування проєкти документів, рішень, резолюцій та інших актів сесії Собору, залучаючи до цього відповідних фахівців та, за необхідності, створюючи відповідні комісії. Ці проєкти не можуть містити повторень чи неточностей і мають бути належним чином сформульовані.

Артикул 108. Належно підготовані та оформлені секретаріатом проєкти документів, рішень, резолюцій та інших актів сесії заздалегідь поширюються серед делегатів.

Артикул 109. Делегати мають право пропонувати поправки до проєктів документів, рішень, резолюцій та інших актів сесії. Поправкою вважається пропозиція, що доповнює, змінює чи виключає частину чи весь текст документа, рішення та резолюції. Поправка береться до розгляду, якщо вона належним чином сформульована та супроводжується пояснювальною запискою, яка повинна обґрунтовувати необхідність її прийняття, вказувати на цілі й завдання, а також на очікувані наслідки. Рішення про врахування поправки приймає президія.

5. Завершення сесії Собору

Артикул 110. Після докладного обговорення і вивчення на пленарних і секційних засіданнях проєкти заключних документів, рішень, резолюцій та інших актів виносяться на голосування на заключному пленарному засіданні сесії Собору.

Артикул 111. Після остаточного голосування заключних документів, рішень, резолюцій та інших актів та вичерпання порядку денного Собору Отець і Глава УГКЦ оголошує закриття сесії Собору.

Артикул 112. Сесія Собору завершується заключним пленарним засіданням.

Артикул 113. Сесія Собору урочисто закривається Молебнем до Пресвятої Богородиці та винесенням Євангелія із залу засідань, яке доручається двом наймолодшим делегатам Собору із числа священників.

Глава V.
Дисципліна та етика під час сесії Собору

Артикул 114. Делегат зобов’язаний зареєструватися і бути на засіданнях сесії Собору та робочих груп (комісій), до яких він належить. Делегат повинен брати участь у голосуваннях, висловлюючи свою думку відповідально і сумлінно.

Артикул 115. Відсутність делегата на засіданнях і робочих груп (комісій), до яких він належить, допускається лише з поважних причин. За звичайних обставин поважною причиною для відсутності делегата є непередбачена обставина (власна хвороба, смерть когось рідних, інша документально підтверджена перешкода).

Артикул 116. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тієї причини, з якої йому надано слово, голова може позбавити його слова.

Артикул 117. На пленарних та секційних засіданнях промовець не повинен вживати образливих висловлювань, закликати до незаконних і насильницьких дій.

Артикул 118. Присутні на пленарних засіданнях повинні дотримуватися порядку і утримуватися від вигуків та інших неналежних публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні.

Артикул 119. Під час пленарних і секційних засідань делегати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню слухачами виступу.

Артикул 120. Якщо делегат вважає, що промовець або особа, яка головує, неправильно тлумачать його слова або дії, згадуючи його ім’я, він може вимагати слово для репліки (до 1 хвилини) або подати до секретаріату в письмовій формі свої пояснення чи спростування. Голова надає делегатові слово для репліки відразу або наприкінці обговорення; у разі письмових звернень члени президії зачитують їх.

Артикул 121. Делегат має право подати до секретаріату в письмовій формі свої зауваження щодо порушень Регламенту, пропозиції щодо покращення організації розгляду питань і ведення пленарних чи секційних засідань.

Артикул 122. У разі неналежної поведінки учасника засідання особа, яка головує, має його попередити, а в разі поважних чи кількаразових порушень наказати йому покинути залу засідань, попередньо запитавши, якщо вважає за потрібне, думки інших делегатів. Ці випадки протоколюються, а повідомлення про неналежну поведінку делегата секретаріат Собору надсилає його настоятелю.

Дії після завершення сесії Собору

Артикул 123. Тексти документів, резолюцій, заключних рішень і резолюцій, прийнятих Собором, підписує секретар Собору та передає їх Отцю і Главі та Синоду Єпископів УГКЦ.

Артикул 124. Секретар Собору або делегована ним особа мають бути готові представити загальний описовий і принаймні орієнтовний фінансовий звіт про сесію Собору на черговому засіданні Синоду Єпископів УГКЦ. До 90 днів після завершення сесії Собору секретаріат зобов’язаний подати Отцю і Главі та Синоду Єпископів УГКЦ детальний описовий звіт про результати праці сесії Собору та повний фінансовий звіт.

Артикул 125. Після завершення Собору всі його матеріали (протоколи, доповіді, співдоповіді, реєстраційні листки, списки делегатів, перелік та склад робочих груп і комісій, аудіо- і відеозаписи тощо) передаються до архіву Патріаршої курії.

Артикул 126. За згодою Глави і Отця УГКЦ Секретаріат може опублікувати всі матеріали сесії Собору чи якусь їх частину. Матеріали сесії Собору друкуються українською мовою; за потреби може бути виконаний переклад іншими мовами усіх друкованих матеріалів Собору або якоїсь їх частини.

Артикул 127. Рішення та резолюції, схвалені сесією Собору, набувають сили закону лише в разі їх затвердження Синодом Єпископів і проголошення Отцем і Главою УГКЦ, відповідно до церковного законодавства.

Прикінцеві положення

Артикул 128. Цей Регламент приймається Синодом Єпископів і набирає чинності після його проголошення Отцем і Главою УГКЦ.

Артикул 129. Пропозиції стосовно змін і доповнень до Регламенту, належно сформульовані та обґрунтовані, можуть подавати делегати Собору та співробітники секретаріату, скеровуючи їх Отцю і Главі УГКЦ.

Артикул 130. Зміни та доповнення до Регламенту затверджуються Синодом Єпископів і набирають чинності після їх проголошення Отцем і Главою Церкви.